PEKTORAL 1-2 (2-3) 2008, Ukraina

Переклад з польської Євгена Барана

Мажена Брода

Marzena Broda
Післямова

       Цей том із певністю залишиться добре прийнятий читачем, який уміє добачити і затриматися над крихкою глибиною віршів, уміщених у “Виборі Еви”. Їх авторка, Кристина Ленковська, видала раніше чотири поетичні книжки, але як американські поетеси Анна Секстон (Anne Sexton) чи Емі Клампітт (Amy Clampitt) дебютувала пізно, одначе з погляду на видавничу ситуацію у Польщі можна твердити, що у передбачений термін.
Цікаво розпочинається “Вибір Еви”. Спогадом ангела, який втікає з раю у мандрівку навколо Землі. Водночас пізнаємо головні засади, які на ній керують: народження, кохання і смерть. Ангел Ленковської це також перший, прищавий і незграбний коханець, якому ввіряються почуття, думки і власне минуле.
Вірші Ленковської не є штучними ані абстрактними. Є карбованими. Думка у них ясна, що є основою швидше поезії витонченої, написаної елегантською фразою. Бракує тут сонетів, секстин, villanelli (віланели), але немає зайвих слів. Фальшивих тонів. Наряджування у чуже пір’я.
Кристина Ленковська, хоча й зосереджена на власному світі, не руйнує читачеві його засторог. Навпаки, привідкриває двері до свого світу, у якому є Жінка, Чоловік, дім, а в ньому близькість, яка протікає двома окремими течіями. Межа ролей у їх взаєминах є чітко визначена, але постать Чоловіка є тільки тлом для Жінки, для якої кохання є рівнозначне смерті.
Магістральною віссю, яка об’єднує вірші у “Виборі Еви”, є проминання людське, потрактоване досить оригінально: “Умерлі вростають в імена, вуста, руки. / Не можна без них померти. (...) І важко собі уявити край, де їх немає”. Або “Таємний світ форм і візерунків мов скарбівниця ексцентрика / над поверхнею галасу./ Мов застиглість квітів у зимових палісадниках“. Переконана, що суб’єкт тих віршів вишукано промигнув поміж крихтами життя, зауважуючи деталі, які його будують:

Ворони риються в купі нечистот.
Мороз висить тут густий мов час. Імла обгороджує стіною брудні простори.
Якось невпевнено світає – бісів неон.
Вимірюю його бурмотіння чи миготіння. Звучить тиша

Неможливо вилущувати звуки
Немислимо вилущувати палахкотіння (...).


Увага до деталі є силою поезії за умови, що через неї можна буде відкрити нову якість знайомих нам справ і речей. Ленковській це вдається не за рахунок крику, епатування брутальности і фізілогії. Її вірші є звичайні, добре сконструйовані, емоції тут стримані, що багато мені говорить; так само як почуття гумору та іронія, що свідчить про дистанцію авторки до світу і до самої себе. У результаті дає це поезію цікаву, добре налагоджену, яка звучить у різних тональностях, що безпосередньо стосується мініатюрних світів Кристини Ленковської. Керує ними спільний час для всіх. Згідно з його правилами ці вірші не можуть нам видатися байдужими.

(Із книги: Krystyna Lenkowska. Wybór Ewy / Eve’s choice. – Warszawa: Polski Instytut Wydawniczy, 2005. – 60 s.)